18 листопада 2026 USD 45.20EUR 49.57PLN 11.24
Новини Луцьк — коротко й по суті
НАЖИВО
Удари дронів суттєво скоротили нафтопереробку в РФ: наслідки для ринку Погода у Луцьку 19 листопада: потепління до +12 та штормові пориви вітру Багатонаціональні сили «Коаліції добровольців» завершують перші навчання у Польщі Картопля чи рис: як обрати гарнір для стабільного рівня цукру У передмісті Луцька муніципали виписали штраф за забруднення дороги Україна використовуватиме кредитні кошти ЄС для закупівлі зброї через механізм PURL Єврокомісію підозрюють у приховуванні документів щодо патентного законодавства Михайло Мудрик заявив про причетність збірної України до своєї допінгової дискваліфікації Польща запобігла російським диверсіям на кордоні: деталі операції Битва інфраструктур: як удари по мостах впливають на логістику війни Удари дронів суттєво скоротили нафтопереробку в РФ: наслідки для ринку Погода у Луцьку 19 листопада: потепління до +12 та штормові пориви вітру Багатонаціональні сили «Коаліції добровольців» завершують перші навчання у Польщі Картопля чи рис: як обрати гарнір для стабільного рівня цукру У передмісті Луцька муніципали виписали штраф за забруднення дороги Україна використовуватиме кредитні кошти ЄС для закупівлі зброї через механізм PURL Єврокомісію підозрюють у приховуванні документів щодо патентного законодавства Михайло Мудрик заявив про причетність збірної України до своєї допінгової дискваліфікації Польща запобігла російським диверсіям на кордоні: деталі операції Битва інфраструктур: як удари по мостах впливають на логістику війни

Гроші під скатертину та залізо під стіл: які давні традиції українців на Святвечір фіксують етнографи

👥 Суспільство 2 хв читання 👁 4

Етнографи розповіли про маловідомі традиції українців на Святвечір, коли під святковий стіл ховали сокири та серпи, а під скатертину клали монети.

Гроші під скатертину та залізо під стіл: які давні традиції українців на Святвечір фіксують етнографи👥Суспільство

Фото: Конкурент

Головне коротко

  • Етнографи дослідили давні традиції українців на Святвечір
  • Під скатертину на Покутті клали гроші для фінансового достатку
  • На Бойківщині під стіл ставили сокири та серпи для захисту і врожаю

Напередодні зимових святкувань чимало українців звертаються до народних звичаїв, які передавалися з покоління в покоління. Дослідники української культури зазначають, що підготовка до Святвечора в минулому стосувалася не лише приготування традиційних страв, а й проведення спеціальних символічних ритуалів. Вони мали на меті принести в дім добробут, захистити оселю від негараздів та забезпечити міцне здоров'я всім членам родини.

Магія багатства: чому гроші ховали на святковому столі

Етнографічні експедиції зафіксували чимало цікавих обрядів у різних регіонах України. Зокрема, на Покутті існував звичай розміщувати гроші на сіно, яким застеляли стіл перед тим, як накрити його скатертиною. Зокрема, у селі Гарасимів на Івано-Франківщині вірили, що завдяки цьому фінансовий достаток супроводжуватиме родину протягом усього наступного року. Часом такі монети після завершення свят передавали на потреби церкви.

Дещо інакше чинили в селі Копачинці, де залізну монету залишали під скатертиною на тривалий час — доки вона не загубиться. Вважалося, що поки оберіг перебуває в будинку, гроші не переводитимуться. Подібні практики демонструють прагнення пращурів забезпечити економічну стабільність домогосподарства за допомогою символічних дій.

Залізо під столом як оберіг і запорука врожаю

Окрім фінансових обрядів, у Карпатах та на Бойківщині був поширений звичай класти під стіл залізні знаряддя праці. Господарі розміщували там сокири, серпи, частини плуга чи ланцюги. В окремих селах члени родини ставали на ці предмети бособоріж або торкалися їх ногами, промовляючи побажання здоров'я. Мешканці вірили, що метал має потужні захисні та цілющі властивості, а також здатний сприяти майбутньому врожаю.

Джерело Конкурент — konkurent.ua/publication/189014/groshi-pid-skatertinu-sokiru-pid-stil-n… ↗

Зв'язатися з редакцією

Є новина, пропозиція чи питання щодо співпраці? Напишіть нам — відповімо найближчим часом.